Large byhmc project002

Обрано переможця меморіального центру «Бабин Яр»

Концепція проєкту меморіалу «Бабин Яр» побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку, яка оточувала жертв Голокосту під час тих трагічних подій.

Про це повідомляє ресурс competition.babynyar 

6 вересня 2019 року журі міжнародного архітектурного конкурсу обрало кращий проєкт майбутнього Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» (BYHMC).

Його автором є команда архітектурного бюро Querkraft Architekten (Австрія) з ландшафтним архітектором Kieran Fraser Landscape Design (Австрія). Більшість членів журі підтримала переможця. За їхнім проєктом у Києві розроблятимуть перший у Східній Європі меморіальний центр трагедії Голокосту, розташований саме на тому місці, де відбулися трагічні події в 1941-1943 роках.

Друге й третє місця посіли проєкти бюро Dorte Mandrup A/S  (Данія) з ландшафтним архітектором Martha Schwartz (США) та merz merz (Німеччина) з ландшафтним архітектором TOPOTEK 1 (Німеччина) відповідно. До п’ятірки фіналістів другого, завершального, етапу архітектурного конкурсу також увійшли роботи бюро Richter Musikowski  (Німеччина) з ландшафтним архітектором FABULISM та Lysann Schmidt (Німеччина) та BURØ architects (Україна) з ландшафтним архітектором Ксенією Феофілактовою "V POLE DESIGN" (Україна).
Конкурс мав на меті віднайти знакове архітектурне рішення світового рівня, яке дасть змогу створити меморіал нового покоління. Майбутній Центр Голокосту стане водночас місцем пам’яті, музеєм і платформою для досліджень, публічних дискусій і рефлексії трагедії. Він матиме виставкові простори для основної та змінної експозицій, освітній і дослідницький центри, простір для публічних заходів, приміщення для архіву та музейної колекції. Проєкт поєднає ландшафт Бабиного Яру і меморіальний парк із визначною архітектурою та унікальним досвідом відвідування.

Концепція проєкту-переможця побудована довкола сприйняття відвідувачів центру. Архітектурне рішення допомагає на фізичному рівні відчути небезпеку й безпросвітність, які оточили жертв Голокосту під час тих трагічних подій.

До основної експозиції, розташованої на 20 метрів нижче рівня землі, веде довгий, схожий на щілину, вхід. Його стіни врешті змикаються над відвідувачем. Це аналогія, з одного боку, шляху жертв Бабиного Яру до місця загибелі, а з іншого — спершу непомітного, але невпинного сліпого занурення суспільства у темряву насилля.

Після того як відвідувач проходить основною експозицією, він повільно повертається у сповнений світлом простір.

Цей демократичний простір є серцем меморіального центру та символізує майбутнє, що дає надію. Саме довкола нього розташовані приміщення для діалогу, досліджень і публічних заходів. Архітектурне рішення побудоване на контрасті між цими просторами темряви й світла.

З цим архітектурним рішенням команда проєкту працюватиме далі в рамках серії воркшопів із бюро-переможцем. Складність втілення концепції визначить, коли Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» відкриє свої двері першим відвідувачам.

Нагадаємо, усього на конкурс надійшло 165 заявок від архітектурних бюро з 36 країн світу.

Серед них були такі знамениті бюро як: Eisenman Architects, Diller Scofidio + Renfro (США), Zaha Hadid Architects (Великобританія).

До слова, Eisenman Architects було автором Меморіалу вбитим євреям Європи у Берліні. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро.
Архітектурний конкурс на кращий проєкт Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» стартував 19 грудня 2018 року. Організатором виступила німецька компанія [phase eins]., яка також проводила конкурс на кращі проєкти меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Конкурс проходив у два етапи. Процедура базувалася на стандартах ЮНЕСКО для архітектурних конкурсів та правилах Міжнародної спілки архітекторів. Члени журі оцінювали проєкти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями.

 

Яна Барінова, виконавча директорка та директорка зі стратегії Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»:


«Для команди меморіального центру було дуже важливо провести архітектурний конкурс на найвищому рівні та відповідно до міжнародних стандартів. Тому в основу конкурсної процедури були покладені стандарти ЮНЕСКО для проведення архітектурних конкурсів та конкурсів планування міст, а також правила Міжнародної спілки архітекторів. На кожному з двох етапів журі оцінювало проєкти на умовах анонімності. Це дало змогу поставити в центр експертної дискусії саме архітектурні рішення без прив’язки до їхніх авторів. Журі оцінювало проєкти за заздалегідь визначеними критеріями: якість, продуманість і рівень архітектурного рішення та дизайну, унікальність та новаторство концепції, складність її інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього. Такий рівень проведення конкурсу є безпрецедентним для України».

 

Володимир Кличко, чемпіон світу з боксу у важкій вазі, благодійник, громадський діяч, член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»:


"Ми будуємо центр для майбутніх поколінь. Як вони зможуть осягнути те зло, яке колись трапилось? Як ми можемо бути впевнені, що молоді люди не повторять помилок минулих поколінь? Ми хочемо, щоб Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" став місцем, яке би відповіло на ці питання й спонукало кожного повертатися сюди знову й знову".


Професор Райнер Махламакі, член архітектурного журі конкурсу, партнер-засновник компанії Lahdelma & Mahlamäki architects, архітектор, Фінляндія:


«Рівень конкурсу, особливо двох проєктів, які лідирували в ньому, високий. Обидва архітектурні рішення вражають. Їхня перевага полягає у справді глибокому розумінні контексту, а також змісту завдання. Загалом ми побачили, що міжнародний відкритий архітектурний конкурс є хорошим способом віднайти нові та унікальні архітектурні проєкти. Концепція, що перемогла, базується на поєднанні самої будівлі та входу до неї, які утворюють дивовижне ціле. До головного входу веде безшумний «каньйон», де діалог між освітленням і матерією готує відвідувача до того, що всередині. Сама архітектурна форма водночас є меморіалом і має риси скульптури. Вона шаноблива щодо навколишнього ландшафту. Абстрактна і стримана архітектура є унікальною інтерпретацією конкурсного завдання зі створення Меморіального центру, а також виявляє повагу до пам’яті Голокосту за допомогою мови мовчання без зайвого марнославства. Проєкт є прекрасною вихідною точкою для розвитку важливого Меморіального центру міжнародного рівня».