Large romea muryn

Публічні простори як пам'ятники нерівності. Інтерв'ю з Ромеа Мурін

Публічні простори як пам'ятники нерівності. Інтерв'ю з Ромеа Мурін 

Ромеа Мурін — архітектор та міський планувальник з Польщі з досвідом роботи в відомих міжнародних архітектурних офісах та освітніх інституціях. Напередодні лекції в рамках Публічної Програми CANactions Ромеа Мурін розказала про свої враження від роботи на різних континентах, а також свої прагнення та завдання як ментора освітньої програми «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад», організованої Школою CANactions за підтримки Програми 
"U-LEAD з Європою".

CANactions: Ви працювали в Таїланді, США, Європі, Росії. Що пов'язує вашу роботу у цих країнах? 

Ромеа: Досить важко пов'язати між собою проекти, у які я була залучена, адже всі вони були дуже різноманітними за масштабом, типологіями та підходами. В Європі та Сполучених Штатах я займалась архітектурними проектами: від студії звукозапису на Багамах, художнього центру Кімбалл в Парк-Сіті, до середньої школи у Вірджинії. У Росії я працювала в сфері стратегічного планування у міському масштабі як консультант та посередник між ландшафтними архітекторами, експертами у галузі транспорту, спільнотами, органами влади тощо. У Таїланді, як ад'юнкт-професор Міжнародної програми дизайну та архітектури INDA, я намагаюсь сполучити попередні практики та об'єднати їх з великими дослідженнями. Тому я думаю, що вплив різних масштабів, методологій та досліджень відображений у моїй роботі. 

Які вміння потрібні для роботи в таких великих та омріяних офісах, як OMA, BIG, REX, COBE? 

Ключове значення мають не конкретні навички, а особиста залученість у проект та відданість роботі. Кожному місцю притаманна своя особлива атмосфера, кожен офіс представляє різні цінності. Однак спільною рисою є надихаюча та творча атмосфера, яка, водночас, дуже вимоглива! Як говорять Крісто і Жанна-Клод: «Мистецтво — це стиль життя. Немає жодної можливості піти на пенсію». Це дуже доречно до архітектури. 

Спираючись на досвід роботи в Росії, як би ви визначили специфіку роботи архітектора в пост-соціалістичному середовищі? 

Одне з найбільших вражень від роботи в Росії — це неймовірно енергійна та креативна молодь. Нове покоління, відсторонене від політики, яке не покладається на владні або державні механізми. Цікавим був також досвід роботи в надзвичайно багатому культурному контексті. Як міський планувальник, я досліджувала зміну ролі громадських просторів крізь історичну та сучасну призму, їх соціальну значимість та методи культурного програмування, які є необхідними для того, щоб оживити ці простори для сучасних потреб. Це складне завдання для проектування: не затуманюючи попередні значення, реструктурувати ці публічні простори, не втративши при цьому їхні соціальні і культурних цінності. 

На вашу думку, публічні простори сьогодні стали символом нерівності неолібералізму. Чим це зумовлене?
Нерівність публічних просторів означає обмеження, відсутність доступності та еквівалентного розподілу громадських об'єктів та інфраструктур. Як приклад — вулиця Шаболовка у Москві, де повсякденний робочий простір означає не тільки мобілізацію простору в ланцюгу виробництва, розподілу та споживання, а й перетворення його на товар.

Ви є ментором програми «Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад» школи CANactions. Що ви очікуєте від цього досвіду і як ви визначаєте свою місію?
До мого педагогічного досвіду, як провідний архітектор та стратег KB «Стрелка», я брала участь у проекті «Ключові публічні простори: вдосконалення в 40 містах Росії». Як ментор Школи CANactions, я прагну перенести здобутий практичний досвід у навчальну площину. Для мене, як архітектора та міського планувальника, дуже важливо налагодити взаємодію з місцевими спільнотами, владою та практиками з метою встановлення критичного діалогу щодо можливостей та викликів свого міста та громади.

На що сьогодні важливо звернути увагу молодим фахівцям у сфері архітектури та містопланування?
Важливо не втрачати цікавість і навчитися спостерігати. Архітектура та міське планування створюють просторові умови для людей і керують ними. Фіксація поведінки людей та чітке розуміння впливу контексту на них є категорією для оцінки ступеня актуальності та адекватності створеної інфраструктури, будівель та публічних просторів.

Local Public Library
Ресурс: https://www.romeamuryn.com